Дача Ашкеназі, яка знаходиться на території санаторію імені Чкалова – відомий будинок, який на початку ХХ століття належав відомій та впливовій одеській родині, пережив довгу судову та руйнівну історію. Понад 25 років будівля була в оренді, яка приносила руйнівний ефект. Коли ж орендарів законно попросили вийти після спливу терміну договору, почалися перетягування ковдри. Про майже 6-річний процес вигнання орендарів, суди та повернення приміщення у власність державі розповів адвокат у справі Ігор Курілко.
Звідки починається історія оренди Дачі Ашкеназі?
Ще з червня 1992 року. Тоді Акціонерне товариство «Галаксі» та Санаторій імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я України, на території якого знаходиться дача, уклали договір оренди на 25 років. Предмет цього договору – кам`яна двоповерхова нежитлова будівля загальною площею 642 кв.м., нібито для розміщення офісу. Ще за два роки, вже у 1994, права оренди передали дочірній компанії «Укренерджі», а у 1997 – ТОВ «Інтерім Сервіс». Що важливо – попри ці передачі прав, реальні бенефіціари не змінювалися. Першим договір підписував Петро Найда – бізнезсмен та гравець “Чорноморця”. Тож і не дивно, що у приміщенні знаходилася Федерація футболу. І, наприклад, станом на січень 2007 року вартість цієї оренди становила 13559,06 гривень.
Термін діі оренди сплив у 2017 році, про що Санаторій повідомив листом. До того ж у листі зазначили, що Дана не є власністю Санаторію, тож якщо ТОВ «Інтерім сервіс» знову хоче взяти це приміщення у оренду, то треба звернутися до Регіонального Фонду державного майна в Одеській області. Попри листи приміщення не звільняли.
Чому Міністерство не захотіло продовжити оренду?
Щонайменше, через стан будівлі. Вже у 2021 році у судовому порядку ми розглядали це питання. Представники ТОВ «Інтерім сервіс» стверджували, що у 90-х роках компанія провела ремонтні роботи вартістю майже у 90 мільйонів карбованців, на той час. З цієї причини вони запросили експертизу з метою компенсації цих грошей. Экспертизу провели. Виявили незаконне перепланування та неналежне обслуговування будівлі, що призвело до її руйнації на 75%-80%. Збитки оцінили в 6,23 мільйона гривень. І це далеко не всі гроші, які компанія має компенсувати. Бо зрештою, у 2021 році Південно-Західний апеляційний господарський суд ухвалив, що жодних підстав займати приміщення дачі Ашкеназі компанія «Інтерім сервіс» не має з 2017 року.
Тобто, судові баталії тривали 4 роки? Що відбувалося з приміщення у цей час?
З 2017 по 2019 рік Санаторій повідомляв компанію про вимогу покинути приміщення та закінчення договору, як не пролонгованого. А вже в 2020 році звернувся до Господарського суду Одеської області, аби повернути приміщення через виселення. У березні 2021 року суд відмовив. Суди затягувалася просто чарівним способом. Я долучився до справи як адвокат у липні 2021 року. І після відмови Господарського суду, Санаторій подав апеляцію. У вересні 2022 року Південно-західний апеляційний господарський суд скасував попереднє рішення та зобов’язав компанію покинути приміщення. До речі, під час виконання постанови до приміщення увірвався представник “Інтерім сервіс” та перешкоджав виконанню рішення, цей факт зафіксовано на відео.
Тобто наразі «Інтерім сервіс» покинули приміщення?
Фізично і юридично – так, але на цьому історія не закінчується і треба розуміти контекст. У жовтні 2022 року «Інтерім сервіс» подали черговий позов до Господарського суду, про визнання за ними права викупу Дачі та зобов’язання Фонду держмайна провести цю процедуру. Таким чином вони досі намагаються отримати будівлю, якій завдали значної шкоди. Є інформація, що під час судів один із предтавники ТОВ “Інтерім сервіс” намагався продати право оренди, але продавав він за фактом повітря. Я почав отримував від нього погрози і було випущено ряд підставних матеріалів, з метою дискредитації моєї репутації як адвоката. Тобто поза судами відбувалась активна боротьба та тиск на мене,як на адвоката.
Попри цей бік історії варто зазначити, що велика команда боролася за цю будівлю. Це і директорка Санаторію Олена Теряєва і ще двоє адвокатів Ірина Хаджі та Андрій Возіян. Ми мали підтримку МОЗ, прокуратури, суддів. Але це рідка історія для Одеси. Юридично історія закінчилася.
Що за кампанія велася проти вас?
З серпня 2021 року вийшов ряд статей, ціль яких дискредитувати мене, як адвоката та людину. Тут мова не йде про якісь журналістські розслідування, а використовується відвертий наклеп із порушенням стандартів журналістики.
Використовувалися і згадки моїх колишніх справ, де мене ототожнювали із людиною, яку я захищав. А це перешкоджає прямій діяльності мене, як адвоката. Насправді, дуже багато пунктів за якими ці матеріали можна розбити вщент, але головна проблема в тому, що індексація у гугл працює таким чином, що створює мені образ негідного адвоката і заважає моїй діяльності. Це явище кібербулінгу, з яким в Україні дуже важко боротися. Я неодноразово звертався до Київського районного суду Одеси, який встановив факти наведення недостовірної інформації.Суд встановив, що ідентифікувати авторів статей не є можливим. Ознайомитися із рішення суду можна за посиланнями.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/117648599
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100905596
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109793125
https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/109793125/
Але ці ресурси “липові”, тому видалити щось із них важко, адже імена журналістів – несправжні.
